Контакты
Карта

Звучала в Старобiльську польська мова

Светличный Иван Михайлович

Cвiтлiй пам’ятi польських

вiйськових полонених,

якi померли в Старобiльську

у 1939-1941 роках.



Я пам’ятаю тi тривожнi днi,

Коли звучала в мiстi польська мова,

I хоч вони вже в сивiй давнинi,

До мене йдуть тi днi все знов i знов.


Ми бiгали iз хлопцями не раз

Дивитися на польських полонених,

Я ще не знав, що той далекий час,

Та зустрiч буде вiчно бiля мене.


Одного разу близько пiдiйшов

Я до стiни високого паркану,

Там офiцер стояв. На скронях - кров,

Biн бинт тримав тремтливими руками.


Я глянув в очi з вiдблиском ожин,

I раптом голос, як журлива пiсня:

- Як звати тебе, хлопчику, скажи?

Iванком? А мого зовуть Станiслав...


На грудях в нього ордени i хрест,

Який свiтився праведно i строго,

Знайомий мiй зробив рiшучий жест,

Щоб я поближче пiдiйшов до нього.


В руцi iз перснем зринув папiрець,

Biн щось шукав нервово у кишенi,

Знайшов чи ручку, а чи олiвець

I швидко знов заговорив до мене.


Та гримнула команда на весь двip,

Що вимагала на негайний збip,

Поглянув сумно офiцер з-пiд 6piв

Й побiг …

I зник в людськiм шаленiм вирi.


Та вже його не бачив я з тих пiр,

(Ми заглядали ще не раз в щiлину)

Став мов пустеля монастирський двiр,

I шум, i гaмip звiдти вже не линув.


Я довго заспокоїтись не мiг,

Вважав, що совiсть в мене все ж не чиста,

Я мучився, що все - таки не встиг

Спитати:

- Хто ви? Iз якого мicтa?


Нe встиг спитати, який в нього син,

I що йому про батька нередати ...

О часу невблаганнiй вiчний плин!

О чорнi i страшнi для людства дати!


I серед них - трагедiя Катинь,

Якоїi людству не забути зроду,

Вона для вcix нас, наче чорна тiнь,

Болюча рана польського народу.


А де ж знайомий? Може вiн лежить

У Старобiльську мiж сосен величних

3 очима у яких цвiла блакить

Далекої i piднoї Варшави?


Не знаю... Та коли я тихо йду

По цвинтарю серед xpecтiв похилих,

Найкращу квiткy я завжди кладу

До польської братерської могили.


Бо може, в нiй лежить мiй старший друг

На мого батька дуже дуже схожий...

Навколо - тиша. I печаль навкруг,

А в серцi буря, посвисти зав’юг,

I... голос:

Люди, будьте на сторожi!



Русская Православная Церковь
Николаевский Собор

Авторское право © 2012-2017.
Разработчик: Капитула Ян

Valid HTML 5
Правильный CSS!
Яндекс.Метрика